Мовний омбудсмен порівняв Болградський район з російським гетто та звернувся за допомогою до РНБО та СБУ

Після комплексного моніторингу, проведеного представниками Уповноваженого із захисту державної мови в Болградському районі Одеської області, Тарас Кремінь звернувся до Ради національної безпеки та оборони і Служби безпеки України.

«В кожній зі сфер суспільного життя, що підлягали аналізу, було зафіксовано або порушення вимог Закону про державну мову, або недостатню мовну компетентність у представників різних установ», – повідомив Тарас Кремінь.

Зокрема, недотримання вимог мовного законодавства зафіксовано у діяльності 25 суб’єктів з 44 (56%).

За результатами моніторингу виявлено 46 порушень, переважна більшість яких стосується інформації для загального ознайомлення та обслуговування споживачів. Всі порушення здійснено російською мовою.

Представники Уповноваженого були вражені, що попри велику кількість представників різних національних меншин, серед яких більш ніж половина складає болгарська, а російська – лише 5%, публічний простір в Болградському районі зросійщений.

Йдеться про порушення у сферах публічного управління та адміністрування; охорони здоров’я; культури; транспорту; поштового зв’язку; обслуговування.

«Також в регіоні безперешкодно ретранслюються кремлівські телеканали. Поширення злочинної путінської пропаганди – загрозливий дестабілізуючий чинник. Домінування російської мови не просто порушує вимоги законодавства, обмежує права представників національних меншин, а й створює передумови для впливу держави-агресора. Громадяни України у фактичній ізоляції від загальнонаціонального інформаційного простору. Така ситуація – пряма загроза національній безпеці України», – наголосив омбудсмен. 

Додамо, що у Звіті за результатами моніторингу Болградський район порівнюється з російським гетто та робиться акцент на бездіяльності місцевих та центральних органів влади.

Щодо української мови, то підкреслюється, що в регіоні вона існує завдяки сфері освіти та великим торговельним мережам.

«Така консервація радянської моделі міжетнічної комунікації спричинена відсутністю ефективної мовної політики та стратегії культурного розвитку регіону, а по-суті – бездіяльністю місцевих та центральних органів влади.

Можна припустити, що наявний рівень функціонування державної мови на території Болградського району існує лише завдяки сфері освіти незалежної України, що залишає поза увагою старше покоління, яке перебуває фактично в російськомовному гетто. А також великим торговельним мережам, що почали здійснювати на території району свою господарську діяльність, і дотримуючись вимог законодавства, сприяють процесу українізації публічного простору регіону», – йдеться у документі. 

«Очевидно, що питання функціонування української мови в Болградському районі є лише частиною більш ширшої проблеми, яка пов’язана зі зміною пострадянської ідентичності місцевого населення з відповідним культурним контекстом та проросійським імперським наративом. Проте, домінування російської мови не просто порушує вимоги мовного законодавства, обмежує представників національних меншин регіону у їх правах, а й створює сприятливі умови для інформаційного та політичного впливу держави-агресора, вразливості місцевого населення до наративів ворожої пропаганди, поширення сепаратистських настроїв, що є загрозою національній безпеці України», – підсумовується у Звіті.

Додамо, що моніторинг проводився на території міст Болград та Арциз, смт Тарутине та села Кубей.

Відзначимо, що у звіті позитивно відзначена діяльність КЗ «Арцизька міська публічна бібліотека».

Вона названа «прикладом, коли заклад культури функціонує в межах вимог Закону і виконує роль культурно-освітньої платформи, де опікуються питаннями популяризації української мови та літератури (книжковий фонд оновлений і наповнений творами сучасних українських письменників) та творчого розвитку особистості».

Нагадаємо: У Болграді відкрився українській мовний клуб