Під час першого візиту до Болгарії глава української держави зустрівся з головою уряду Болгарії Миколою Денковим, президентом Болгарії Руменом Радєвим, а також поспілкувався із болгарськими політиками та експертами в Національному історичному музеї Болгарії.
На зустрічі з прем’єр-міністром Болгарії обговорювалися питання військово-технічного співробітництва та двосторонніх відносин. На спільній прес-конференції Володимир Зеленський уточнив, що у новий пакет військової допомоги увійде озброєння, необхідне для захисту української території від російської агресії.
«Дуже важливо, що в цій моральній кризі в Європі Болгарія є противником політики геноциду, яку Росія веде проти нашої країни. Дякую за захист життя наших людей. Дякую прем’єр-міністру, віце-прем’єру, всьому уряду та Національним зборам», – сказав Зеленський.
За підсумками зустрічі Володимир Зеленський та Микола Денков підписали Декларацію про всеосяжну підтримку євроатлантичного курсу України, що є символічним рішенням напередодні саміту НАТО у Вільнюсі.
Зазначимо, одночасно в парламенті Болгарії йшлося обговорення проекту рішення про підтримку членства України в НАТО, поданого лідерами парламентських партії ГЕРБ-СДС Бойко Борисовим, ПП-ДБ Христо Івановим та Атанасом Атанасовим, ДПС Мустафою Карадаї та Девляном Пєєвським, а також ІТН Тошко Хашко. Після тривалої дискусії та протестів проросійської партії «Відродження» та болгарських соціалістів, більшістю голосів (157) болгарського парламенту рішення було ухвалено.
Також, під час візиту української делегації до Болгарії прийнято важливе рішення у сфері енергетики – Болгарія допоможе Україні в добудові двох енергоблоків Хмельницької АЕС, будівництво яких заморожено майже два десятиліття тому. Передбачувана потужність 3 та 4 блоків Хмельницької АЕС складе до 2 Мегават. Для цього парламент Болгарії сьогодні зобов’язав міністерство енергетики Болгарії провести переговори з українською стороною щодо продажу обладнання недобудованої АЕС «Белене». Відповідний меморандум одразу був підписаний міністрами енергетики двох країн.
Нагадаємо, будівництво АЕС «Белене» розпочалося 1987 року, але через відсутність фінансування та протести населення було зупинено у 1990-х. У 2000-х парламент Болгарії та уряд робили спроби відновити будівництво, але вони не мали успіху. За рішенням Міжнародного арбітражного суду, Болгарія була змушена компенсувати пов’язаній з Росією компанії кошти у розмірі понад 600 млн. євро, витрачени на виробництво обладнання АЕС «Белене». У рішенні парламенту Болгарії згадується, що щорічно на утримання обладнання, що знаходиться на недобудованій станції, витрачається близько мільйона болгарських левів (понад 500 тисяч євро).
Варто звернути увагу на зустріч президентів України та Болгарії Володимира Зеленського та Румена Радєва. Останній систематично виступає проти постачання болгарського озброєння Україні, мотивуючи свою позицію бажанням підтримати боєздатність болгарських збройних сил. Під час зустрічі із Зеленським Радєв підкреслив, що з перших днів після вторгнення він засудив російську агресію, але все ж таки не підтримує рішення парламенту та уряду постачати Україні озброєння та боєприпаси.
«Добре дати людям можливість захистити себе, щоб війна не прийшла до вас. Для війни немає відстані. Не дай боже вам опинитися на моєму місці. Якщо вони не допоможуть вам зі зброєю, що ви тоді робитимете? Ви скажете: «Путін, візьми болгарські території?». Ні, ви як президент не допустите компромісу», – відповів Зеленський.
Інформацію про підготовку візиту української делегації на чолі з президентом Зеленським у Софію тримали в таємниці з міркувань безпеки, але за кілька днів до встановленої дати стався витік у болгарських ЗМІ, що викликало роздратування у Києві. Щоправда це не вплинуло на підсумки візиту.
27 жовтня 2024 року Болгарія провела сьомі за три роки позачергові парламентські вибори, намагаючись подолати тривалу політичну кризу. Результати останнього голосування демонструють відсутність чітких перспектив до формування стабільного уряду більшості та появу певної фрагментації політичного ландшафту Болгарії на політичні сили з малочисельним представленням в законодавчому органі країни, проводить аналіз експерт ГО “Лабораторія досліджень та інформаційного аналізу” Михайло Панайотов.