«Мені ніколи не було страшно втратити своє життя, лише боявся втратити його якось по-дурному». Так в 2016 році, розповідаючи про війну на сході України, говорив уродженець міста Болград, лейтенант Максим Мединський. На жаль, вчора в Болград прийшла сумна звістка про його загибель на війні з військами агресора.
Максим народився в сім’ї талановитого військового журналіста, нашого колеги Сергія Мединського. Закінчив болградську школу-ліцей. За покликом душі пішов по стопам батька, обрав журналістику та закінчив Київський національний університет ім.Т.Г.Шевченко. В 2014 році добровільно пішов до військкомату та в третій хвилі мобілізації вступив до лав Збройних Сил України. Протягом року виконував бойові завдання на передовій, чотири місяці знаходився біля Донецького аеропорту.
«Не стояло питання: йти на війну чи ні. У моїй країні війна, отже я маю її захищати», – так прокоментував своє рішення вступити до війська лейтенант Максим Мединський в інтерв’ю виданню «Жителі Києва».
В 2015 році Максима демобілізували, після чого почався період адаптації до мирного життя. Тривалий час працював в прес-службі Міністерства інфраструктури України. Займався реалізацією різних проектів та втілював в життя одну із своїх мрій – створив сім’ю. Три роки назад народилась донька, в якій він бачив сенс свого життя.
«Я повернувся з війни у 2015 році з чітким розумінням, що хочу створити сім’ю. Мій сенс життя зараз в доньці, вона головне. Вона росте, три роки було нещодавно, і в майбутньому, сподіваюся, сама вільно обиратиме ким бути і де жити далі», – в лютому розповідав Максим.
У нього навіть сумніву не виникало, що при необхідності він буде готовий в черговий раз взяти зброю та захищати родину та Батьківщину від рашистської навали.
«Якщо знову почнуться активні бойові дії, я, звісно ж, повернуся на війну. Абсолютно готовий зробити це в будь-який момент. Потрібно буде розібратися з роботою, домашніми питаннями і вперед. Боятися нормально, хвилюватися про рідних теж. Але не піти не можна. А як інакше? Хто повинен це зробити? Завжди є що втрачати. Але важливо не лише боятися втрат, а й захищати своє. На жаль, можливість загострення — це не одномоментна ситуація, а та реальність, в якій ми живемо», – заявляв він.
Ще до початку повномасштабного вторгнення, коли багато хто не прогнозував масштабних бойових дій Максим казав, що «війна триває і триватиме як мінімум ще дуже довго. Це треба приймати як постійно існуючий факт і щоразу болюче переривати спроби посилення тиску на нас. На жаль, неадекватний сусід розуміє лише силу».
Нажаль, Максима вже немає з нами. Він пішов у вічність, вступив до лав героїв, ім’я яких посмертно викарбують на пам’ятниках захисникам України.
Редакція Інтернет-газети «Топор» висловлює співчуття родині загиблого. Сумуємо разом із вами!
Група депутатів Європейського парламенту закликала великий бізнес та відомі бренди відмовитися від розміщення реклами у прокремлівських засобах масової інформації, які поширюють дезінформацію та пропаганду. Читати далі
Пріоритетом державної політики забезпечення Збройних сил має бути максимальне завантаження українського бізнесу військовим замовленням. Це дозволить розвивати економіку та знизити залежність від наших партнерів. Про це в інтерв’ю заявив підприємець, експерт по енергетиці Олександр Кацуба. Читати далі
Кожен охочий у Республіці Болгарія може взяти участь у благодійному розпродажі, кошти від якого підуть на допомогу бійцям, що боронять Україну від російської навали. Читати далі