Болградським морпіхам допомагають школярі

До збору волонтерської допомоги, яку нещодавно отримали військові 88 окремого батальйону морської піхоти, долучилися школярі закладів загальної освіти Болградського та Ізмаїльського районів, повідомляє кореспондент «Топора».

В ході різноманітних закладів школярі та їх батьки, а також педагоги виготовили різноманітні сувеніри – обереги, малюнки із подяками та побажаннями нашим захисникам, зібрали гроші та закупили необхідне обладнання. Також військовим на передові позиції передали домашні смаколики.

Лише в одному опорному закладі «Болградський ліцей» під час благодійного ярмарку на підтримку 88 окремого батальйону морської піхоти було зібрано понад 18 тисяч гривен, на які для морпіхів придбали бензопилу, бездротові сонячні освітлювачі, автомобільний акумулятор, зарядні пристрої для телефонів, термобілизну.

Подібні подарунки відправили захисникам Україні колективи гімназії №10 та ліцею №1 міста Ізмаїл, Новосільського та Долінського закладів загальної освіти Ренійської міської громади, школярі, педагоги, працівники управління освіти Саф’янівської сільської громади Ізмаїльського району.

На фейсбук-сторінці 88 батальйону вдячні морпіхи написали: «На війні можна звикнути майже до всього, але які б не були зморені на позиціях люди, якій би не мали настрій, тільки кажеш, що то прислали діти, та їм треба фотку, суворі бородаті дядьки у брудному пікселі мовчки стають, виходять з окопів, чепуряться, шикуються, розбирають на руки коробки, щиро посміхаються, мов би немає навколо обстрілів, крові, смерті, жаху, війни…

Є тільки наша нескінчена чоловіча вдячність всім вам, наші далекі, але такі близькі українці – маленькі та дорослі. Це неймовірно, але це і є те, заради чого всі ми тут. Це ви є справжня слава нації, а ми – люта смерть ворогам!

Кожен з нас знає по собі, що навіть тоненька волонтерська шапка гріє по-домашньому, що будь-яке печиво з волонтерського набору смакує просто неймовірно, а ще є закрутки, мед, а сало – боже ж мій, що те за сало!
І ми цінуємо вашу допомогу іноді більш за власні речі – будь то старенький перефарбований мікроавтобус на євробляхах, якій хлопці невідомо як раз за разом вперто реанімують в найкоротший час, чи крутий дизель-генератор, якій бійці завжди першим ділом поспіхом тягнуть в укриття під час ворожого обстрілу, або в’язані вручну вовняні шкарпетки у наших мокрих берцях, або наклеєний скотчем в простріленій кабіні броньовика дитячий малюнок чи то простенька лялька-мотанка на штурмовому рюкзаку нашого брата-морпіха…»

Додамо, що разом з іншими необхідними речами наші захисники також отримали маскувальну сітку, сплетену волонтерами Болграду.