Новий 49-й склад Народних зборів Болгарії на першому засіданні не зміг обрати спікера. Ситуація нагадує початок роботи парламенту попереднього скликання, хоч є деякі відмінності. Багато хто припускав, що партія Бойка Борисова ГЕРБ-СДС вже заручилася достатньою кількістю голосів потенційних союзників і зможе організувати голосування за кандидатуру свого голови, але обрання фактично провалили.
Новий склад парламенту Болгарії
Нагадаємо, позачергові парламентські вибори у Болгарії відбулися 2 квітня ц.р. Жодна із партій не змогла отримати достатньо голосів для самостійного формування постійного уряду. Місця в новому парламенті розподілилися таким чином: ГЕРБ-СДС – 69 мандатів (26,49% голосів виборців); Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія – 64 (24,56%); проросійська партія «Відродження» – 37 мандатів (14,16%); Рух за права та свободи – 36 мандатів (13,75%); Болгарська соціалістична партія – 23 мандати (8,93%); Є такий народ (ІТН) – 11 мандатів (4,11%). Для ухвалення рішень партія чи коаліція мають консолідувати не менше 121 голосу депутатів Народних зборів.
На відміну від попереднього разу, коли глава держави більше місяця відкладав із призначенням дати установчих зборів парламенту, президент Болгарії Румен Радєв не став тягнути та призначив перше засідання в термін менш ніж за тиждень. В експертному середовищі не виключали, що такий поспіх пов’язаний з наявністю кулуарних домовленостей і можливістю формування коаліції на чолі з ГЕРБ-СДС без залучення депутатів ПП-ДБ. Заява Бойка Борисова про відсутність планів відмовитися від мандату та похвала на адресу популістів від «Відродження» лише посилили підозри. Передбачалося, що до коаліції можуть залучити ДПС, ІТН та БСП. Такий формат навіть без Відродження дозволяв би ГЕРБ-СДС отримати в парламенті 139 голосів.
Перше засідання парламенту Болгарії за традицією відкрив найстаріший депутат Вежді Рашидов, який у попередньому складі був обраний спікером в якості варіанту виходу з глухого кута. Після вступних слів лідерів партій відбулося висування кандидатур на посаду спікера. Партія ГЕРБ-СДС запропонувала на посаду голови Народних зборів Росена Желязкова. Свою кандидатуру також висунула партія Костадіна Костадінова «Відродження» – Петра Пєткова. На відміну від попереднього складу парламенту на установчому засіданні ні проєвропейська ПП-ДБ, ні ДПС, ні БСП не висунули своїх кандидатів. В ході голосування кандидатура Петра Петкова набрала лише 37 голосів від «Відродження». В свою чергу, кандидатура Росена Желязкова також не набрала достатньої кількості голосів. За нього проголосували лише ГЕРБ-СДС та ІТН – 79 депутатів парламенту. Попри очікування під час голосування по кандидатурі від ГЕРБ-СДС утрималися протурецька партія ДПС, а також БСП. Стало зрозуміло, що про існування кулуарних домовленостей мова не йде.
Після невеликої перерви проєвропейська коаліція ПП-ДБ запропонувала першій парламентській політичній силі розділити місце спікера між ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ на ротаційній основі, що, за оцінками болгарських юристів, йде в розріз із Конституцією країни.
Для обговорення цієї пропозиції на засіданні Народних зборів зробили перерву. Варто зазначити, що переговори з цього питання відбувалися до пізнього вечора. На них були присутні лише ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ, а інші політичні сили не були запрошені. Виступаючи за підсумками зустрічі, лідери ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ заявили, що обговорювалися законодавчі пріоритети чинного складу парламенту, що могло б дозволити вийти із політичної кризи та запустити роботу парламенту. В питанні обрання спікера партії так і не зійшлися. На сьогоднішньому засіданні Народних зборів голосування щодо спікера не відбулося і партії пішли в кулуари для ведення переговорів. Знову ж таки, переговори йдуть між представниками двох самих великих політичних сил.
Можливі варіанти коаліції в парламенті Болгарії
Коментуючи можливість формування парламентської коаліції, лідер ГЕРБ-СДС Бойко Борисов заявив, що є три варіанти виходу з політичної кризи. Пріоритетним для нього є залучення ПП-ДБ до формування широкої парламентської проєвропейської коаліції, яка просувала проєвропейський порядок денний і мала б єдність в позиції по наданню військової допомоги Україні у відбитті російської агресії. Він також припускає другий варіант, але, за його оцінками, менш цікавий і складний щодо збереження існуючої єдності у питанні війни в Україні. Ймовірно, йдеться про формування коаліції у складі ГЕРБ-СДС, ДПС, ІТН та БСП. Зазначимо, що в кулуарах лідер БСП Корнелія Нінова категорично заявила, що в болгарських соціалістів кардинально не збігаються позиції з питань надання військової допомоги Україні. Бойко Борисов також не виключає варіанти обрання тимчасового уряду Румена Радєва постійним.
Відмітимо, що лідер ГЕРБ-СДС Бойко Борисов в прем’єр-лізі болгарської політики з початку 2000-х років, має значний досвід ведення кулуарних переговорів та вибудовування різних політичних схем. Його опоненти з партії Продовжуємо зміни Кирило Пєтков та Асен Василев у великій політиці трохи більше року. Не виключено, що запропоновані варіанти Бойка Борисова мають далекоглядні цілі. У разі формування широкої коаліції з Продовжуємо зміни – Демократична Болгарія, проти чого вони виступили категорично проти до установчого засідання, Бойко Борисов зможе заявити, що він відіграв ключову роль у виході з конституційної кризи. Перед місцевими виборами, які заплановані на 2023 рік, це посилить позицію партії ГЕРБ-СДС у місцевих радах.
Для лідерів ПП-ДБ створення широкої коаліції із ГЕРБ-СДС може мати негативні наслідки. На квітневих позачергових виборах ПП-ДБ розгубили частину свого електорату, який, за оцінками соціологів, перейшов до популістської проросійської партії «Відродження». Компроміс із Бойком Борисовим, боротьба з яким стала ключовим пріоритетом партії ПП, виборці можуть розцінити як зраду. Кирило Пєтков та Асен Василев ймовірно усвідомлюють можливі наслідки та висувають Бойку Борисову такі вимоги, на які йому складно погодитися. Зокрема, йдеться про судову реформу та притягнення до відповідальності генерального прокурора Івана Гешева. Останній вважається людиною Бойка Борисова та називається відповідальним за перешкоджання притягненню лідера ГЕРБ-СДС до кримінальної відповідальності у березні 2021 року. Також у ПП-ДБ наполягають на небажанні брати участь в уряді ГЕРБ-СДС.
Бойко Борисов та його оточення здійснюють інформаційний тиск, як на партію ПП-ДБ, так і західних партнерів Болгарії, які теоретично можуть «натиснути» на Кирила Петкова та Асена Василева та змусити сформувати певний формат широкої коаліції. В публічному просторі представники ГЕРБ-СДС не перестають натякати, що у разі відмови ПП-ДБ від пропозиції можливий варіант домовленостей із БСП або навіть проросійською партією «Відродження», що може зашкодити єдності в питанні надання військової та військово-технічної допомоги Україні, а також суттєво зблизити Болгарію з російською елітою.
Варто нагадати, що 48-е скликання Народних зборів Болгарії також протягом трьох днів не могло обрати спікера парламенту. Жодна з запропонованих кандидатур кожної політичної сили не набирала необхідної кількості голосів. На третій день лідер партії БСП Корнелія Нінова підтримала пропозицію ГЕРБ-СДС і дала голоси соціалістів на підтримку спікера Вежді Рашидова, що, судячи з реакції Кирила Петкова та Асена Василева, стало сюрпризом і розцінювалося, як удар у спину від колишніх партнерів по коаліційному уряду. Не виключено, що початок роботи 49-го скликання парламенту також є добре зрежисованою політичною виставою, яка може завершитися обранням уряду на чолі з ГЕРБ-СДС.
Перспективи співпраці з Україною
Що варто очікувати Україні від можливих варіантів коаліції в болгарському парламенті? Більшість болгарських експертів сходяться на думці, що Народні збори Болгарії продовжать підтримувати надання військової підтримки Україні. Для цього є необхідна кількість друзів України у парламенті. Можливі різні варіанти, як прямі поставки озброєння, так і виконання замовлень у рамках «Європейського фонду миру», що дає оборонній промисловості Болгарії можливість отримувати доходи, а міністерству оборони вести переговори про оновлення зброї та військової техніки, що знаходяться на озброєнні ЗС Болгарії.
Республіка Молдова обирає президента країни. Різні соціологічні дослідження демонструють високі шанси діючого голови держави Майї Санду зберегти за собою президентське крісло, однак без другого туру голосування цього разу не обійдеться. Одночасно з президентськими виборами населення Молдови визначатиметься з геополітичним вектором на референдумі про приєднання до Європейського Союзу. На перший погляд Молдова пройде через черговий етап, який ще більше закріпить європейський вибір молдовського народу, однак Кремль не відмовляється від спроб повернути країну до своєї зони геополітичного впливу. Експерти Лабораторії досліджень та інформаційного аналізу розбирали можливі варіанти розвитку подій.
В Україні зібрано понад 66,7 млн тонн нового врожаю зернових та олійних культур на площі 18,6 млн га. За інформацією аграріїв, намолочено 47,9 млн тонн зернових та 18,8 млн тонн олійних.
Відомий одеський етнофотограф бессарабський болгарин Олександр Барон запрошує взяти участь в благодійному аукціоні «Незламна Україна третій рік», на який виставлені його фотороботи. Читати далі
