На минулих вихідних в Гагаузькій автономії Молдови відбулися чергові вибори глави регіону. Жоден із кандидатів не зміг заручитися абсолютною підтримкою виборців, що було очікувано.
Але вихід до другого туру молодого офіційно безробітного політика Григорія Узуна та нікому раніше не відомого юриста Євгенії Гуцул здивував багатьох. Виявилося, що особистий авторитет, який раніше вважався важливим для консервативного гагаузького суспільства, програє підкупу і підтримці проросійських партій. Як можуть вплинути підсумки виборів башкана Гагаузії на внутрішню та зовнішню політику Молдови, розбирався асоційований експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Карпеченко.
Про вибори башкана Гагаузької автономії Молдови
30 квітня у чергових виборах глави Гагаузької автономії Молдови брали участь 8 кандидатів, серед яких два колишні башкани Дмитро Кройтор (1999-2002 гг) та Михайло Формузал (2006-2015 гг), старійшини гагаузької політики Микола Дудогло – колишній депутат парламенту на виборах глави автономії та неодноразовий учасник виборів башкана, Сергій Чимпоєш – депутат гагаузького парламенту та юрист Сергій Чернев. Битися за крісло глави регіону також виявив бажання депутат Народних зборів Гагаузії, бізнесмен Віктор Петров, який має зв’язки з кримінальним авторитетом Григорієм Карамалак, що перебуває в Москві. Петров тривалий час готувався до виборів, заздалегідь створивши громадський рух «Народний антикризовий штаб» і окучував виборця «добрими справами».
Офіційно перелічені вище кандидати йшли як незалежні. Висунуті партіями були новачки Григорій Узун та Євгенія Гуцул. Перший встиг побувати в парламенті Молдови від Партії соціалістів РМ, який отримав на виборах безпрецедентну підтримку лідера молдавських соціалістів, колишнього президента Ігоря Додона та його однопартійців. Григорій Узун народився у Вулканешти, але отримував середню та вищу освіту в Росії. Там же фактично успадкував транспортний бізнес батька і продовжує заробляти мільйони. Примітно, що, будучи депутатом парламенту Молдови (2019 – 2021 рр.), Узун, всупереч публічним заявам, продовжував очолювати транспортне підприємство в Муравленку на півночі Росії. За даними російської податкової, індивідуальний підприємець Узун Григорій Володимирович (ЄГРІП 315890500003750) зареєстрував діяльність у 2015 році та припинив її лише у березні 2021 року.
Євгенія Гуцул є абсолютно не відомим персонажем, ні в гагаузькій, ні в молдавській політиці. Народилася в гагаузькому селі Етулія, але у дитинстві з батьками переїхала на північ Молдови, після чого про неї нічого не чули. У Гагаузії Гуцул з’явилася майже перед початком виборчого процесу у супроводі представників радикально налаштованої до офіційного Кишинева партії «Шор», які ні на мить не залишали її та обіцяли мешканцям автономії дешеві продукти та будівництво парку атракціонів. Лідер партії Ілан Шор, звинувачений у крадіжці мільярда, з Ізраїлю у відеозверненнях закликав гагауз голосувати за Євгена Гуцула. В агітації за кандидата партії «Шор» також помічені російські артисти Філіпп Кіркоров та Микола Басков, які не наважилися приїжджати з концертами, а обмежилися записом роликів у Youtube.
Варто зазначити, що серед усіх кандидатів абсолютним лідером за розміром виборчого фонду стала Євгенія Гуцул, якій підлеглі Ілана Шора з Оргєєва масово пожертвували на виборчу кампанію майже 1,8 млн лей (близько 100 тисяч доларів США). На другому місці за офіційно задекларованими витратами став Віктор Петров, який витратив на вибори трохи більше 836 тисяч молдавських лей (близько 47 тис доларів). Витрати решти кандидатів не перевищували 300 тисяч молдавських лей (17 тисяч доларів). Щоправда, мешканці автономії в особистих бесідах зізнаються, що у тридцятирічної історії Гагаузії вперше зіткнулися із масштабною скуповуванням голосів. В окремих випадках сімейна пара в день голосування змогла одержати від деяких кандидатів до 3000 лей.
За підсумками голосування, до трійки лідерів увійшли Григорій Узун 26,4% (14849 голосів), Євгенія Гуцул 26,4% (14836 голосів) та Віктор Петров 16,2% (9123). Як бачимо, фінансові витрати відіграли вирішальну роль під час голосування гагаузів. Яскравий приклад Євгена Гуцул. Для старожилів гагаузької політики такі результати однозначно стали несподіванкою, оскільки створювана ними роками система впала під тиском російських грошей, залучених різними шляхами на вибори глави регіону. Не важливо, хто переможе у другому турі та чи знімуть Євгенію Гуцул із виборчого забігу через перевищення фінансового порогу. Гагаузька еліта, ймовірно, усвідомила, що так як раніше вже не буде і їхні подальші політичні плани можуть бути зруйнованими без солідних капіталів.
Геополітика на виборах башкана Гагаузії
Традиційно гагаузи Молдови виступають за тісніші зв’язки з Росією, що пояснюють історичною пам’яттю та спорідненими зв’язками з тими, хто виїхав на заробітки до російських міст. На практиці це результат десятирічної російської пропаганди, яка роками спекулювала на роздмухуванні уніонізму і темах Другої світової війни. Навіть неспровоковане вторгнення російських військ в Україну, де мешкає близько 30 тисяч представників гагаузької національності, і загибель українських гагаузів у боях за українську державність здебільшого не змінило геополітичних уподобань гагаузів Молдови.
Російська пропаганда в тандемі з афілійованими з російськими спецслужбами гагаузькими та молдавськими політиками, зокрема представники ПСРМ та партії «Шор», продовжують підживлювати русофільські настрої в гагаузькому суспільстві, чим активно користується Кремль для тиску на Кишинів і торпедування європейського зовнішності.
На кожних виборах у Гагаузькій автономії кандидати намагалися використати російський чинник для залучення електорату. Досить згадати 2015 рік, коли діючий башкан Ірина Влах перемогла на виборах завдяки негласній допомозі російських спецслужб та публічній підтримці російської еліти. Плакати Ірини Влах у кольорах російського прапора з головою Радфеда Валентиною Матвієнкою та російським боксером Миколою Валуєвим були розклеєні по всій Гагаузії. А одним із гасел кампанії було «Бути поряд з Росією в наших силах».
Не винятком стали вибори 2023 року. Як кандидати, так і Росія спробували скористатися «накатаною» схемою. Зазначимо, четверо з восьми кандидатів прямо чи опосередковано пов’язані з Росією. Віктор Петров, наприклад, використав кліше попередників і поїхав до деяких російських регіонів, де запросив до Комрата на організований під вибори форум голову Татарстану Рустама Мініханова. Щоправда, у Кишиневі навчені гірким досвідом України зробили рішучі кроки та оголосили «політичного туриста» небажаною персоною через спробу втрутитися у вибори в Гагаузії. Сергій Чимпоєш також, за словами речника гагаузького парламенту Дмитра Константинова, їздив до Росії, щоправда, не так ефектно, як Віктор Петров. Батько і брат Григорія Узуна продовжують працювати на півночі Росії. Про підтримку російських поп-зірок Євгенії Гуцул згадано вище.
Під час спілкування з виборцями кандидати в башкани намагалися не говорити про війну, але розповідали про необхідність відновлення торгових зв’язків із Москвою та дешевий газ. Щоправда, ніхто не хотів уточнити виборцям, що саме через російську агресію про експорт гагаузької сільгосппродукції на російський ринок можна забути. До повномасштабного вторгнення гагаузькі товари доставлялися до Росії через Україну. Сьогодні ці шляхи закриті і навряд чи відкриються до завершення бойових дій та повного виведення російських військ із території України. Доставка товарів через Польщу та Білорусь або через Болгарію та Туреччину збільшує вартість товарів через додаткові витрати на логістику, що не вигідно гагаузьким експортерам. Як наслідок, гагаузькі товари знаходять нові ринки у країнах Європи, Африки та Азії. Розв’язана Росією війна лише прискорила ці процеси.
Гагаузії готують роль тарана проти Кишинева?
Вихід у другий тур кандидатів від проросійської ПСРМ Григорія Узуна та радикальної опозиційної партії «Шор» Євгенії Гуцул навряд чи обіцяє Гагаузії спокійне майбутнє. Як лідер соціалістів Ігор Додон, так власник однойменної партії Ілан Шор не лише йдуть у фарватері російської зовнішньої політики та просувають, насамперед, російські інтереси, але також готують основу для «політичних торгів» з керівництвом країни в обмін на «прощення корупційних гріхів». Колишнього президента Ігоря Додона звинувачують за кількома корупційними статтями, а Ілан Шор замішаний у крадіжці з банківського сектору мільярда, через що перебуває в бігах від молдавського правосуддя.
У разі перемоги в другому турі Євгенії Гуцул башкан стане маріонеткою в руках досвідченого Ілана Шора, який намагатиметься максимально загострити і так не прості стосунки Комрата та Кишинева. Григорій Узун також не зможе відмовити своїм покровителям. Пам’ятаємо, як у 2015 році після перемоги на виборах башкан Ірина Влах призначила собі в радники російського олігарха з молдавським корінням Юрія Якубова, який фактично взяв під свій контроль гагаузький експорт до Росії. Не виключено, що в обмін на процвітання бізнесу сім’ї Узун у Росії у нового башкана можуть з’явитися російські радники.
При загостренні відносин центру з автономією молдавській владі доведеться вживати заходів для недопущення дестабілізації ситуації на півдні країни. Події літа 2022 року, коли Росія через низку гагаузьких політиків спробувала провести в Гагаузії з’їзд депутатів усіх рівнів, продемонстрували, що Кишинів рішучий у своїх діях і не дозволить окремим особам задля Росії провернути в автономії «донбаський сценарій». Тоді через спікерів молдавська влада озвучила можливі ризики від дестабілізації, аж до перегляду рішення щодо надання автономії Гагаузії. Ряд молдавських експертів вивчали це питання та виявили юридичні лазійки, якими Кишинів зможе скористатися. Лише завдяки втручанню Туреччини вдалося приборкати окремих гагаузьких політиків.
Перший тур голосування продемонстрував, що у системі цінностей гагаузького суспільства відбуваються суттєві зміни в напрямку маргіналізації виборця, зниження політичної освіченості та падіння пасіонарності. Політично активна та освічена молодь їде з автономії, а пассіонарні лідери 90-х років йдуть із життя. Навряд чи у разі протистояння в Гагаузії знайдеться критична маса, яка готова йти на крайні заходи. Та й геополітичні реалії сьогодні зовсім інші. Україні доводиться відбивати російську агресію та захищати свою державність, приймаючи допомогу цивілізованих країн. Цього разу Київ не підіграватиме країні-агресору в створенні нового осередку нестабільності. У перемозі України над Росією сумнівів немає і висока ймовірність, що після завершення кровопролиття на Москву чекають повоєнні періоди смути та внутрішніх чвар, паростки яких вже виявляються, наприклад, у публічних заявах Пригожина. Єдиним гарантом збереження автономії залишається Туреччина, яка займає однозначну позицію і не дозволить гагаузьким політикам нашкодити зусиллям, що докладалися в 90-ті роки.
Очевидно, що в сьогоднішніх обставинах Гагаузії вигідний конструктивний діалог з Кишиневом і піде на користь розвиток економічних зв’язків з Україною, Європою та іншими країнами цивілізованого світу. Але складається враження, що для гагаузів Молдови готують інший сценарій.
Думки:
Юрій Дімчогло, голова Асоціації гагаузьких товариств України, радник голови Одеської ОВА – хто б не став башканом Гагаузької автономії, йому доведеться вибудовувати конструктивні, прагматичні відносини з центральною владою, оскільки керівництво Молдови змінилося під дією геополітичних реалій та отримало урок з російської агресії проти України. У Кишиневі, схоже, готові використовувати доступні внутрішньополітичні та зовнішні інструменти для усунення загроз суверенітету та територіальній цілісності. Для Комрата вести проросійську політику буде контрпродуктивно та економічно не вигідно. Розраховувати на Росію, яка ставить за мету дестабілізувати автономію, не варто. Незалежно від підсумків виборів у Туреччині, гарантом збереження Гагаузької автономії Молдови є Анкара, яка стала авторитетним лідером у Чорноморському регіоні. Для гагаузів Молдови важливо не втратити зв’язок із Туреччиною.
Іван Капсамун, український журналіст із гагаузьким корінням – вибори в Гагаузії продемонстрували низьку політичну культуру. Проблема в тому, що ні кандидати, ні електорат не усвідомлюють приреченість відносин із Росією. Замість пояснення людям геополітичних реалій і відстоювання гагаузьких інтересів, кандидати продовжили спекулювати на російському питанні і загравають з Москвою. Не важливо, хто переможе у другому турі, результати цих виборів не додадуть стабільності Гагаузії. Очевидно, що Росія програє у війні проти України і без усвідомлення реалій гагаузи Молдови можуть лише втратити. Кишиневу також не варто пускати ситуацію на самотік і важливо вибудовувати конструктивні стосунки з Комратом.
