Начальник Ренийского филиала ГП «Администрация морских портов Украины» (АМПУ) Юрий Кононенко начал оптимизацию предприятия. Об этом он заявил в интервью газете «Ренийский вестник».

«Основные задачи – это минимизация расходов предприятия, которое является дотационным: в год нам выделяется порядка 45 миллионов гривен, – сообщил Юрий Кононенко. – Необходимо организовать работу филиала так, чтобы он был не убыточным для АМПУ. Я этим занялся с первого дня пребывания в должности».

В частности, по словам Юрия Владимировича, было решено освободить от персонала здание паромного комплекса для судов типа Ро-Ро, и теперь идёт поиск инвестора, заинтересованного в использовании этого имущества. «Причём стоит задача найти такого инвестора, который сможет привлечь сюда дополнительные грузы и тем самым создать рабочие места и обеспечить прибыль нашему предприятию», – сказал начальник филиала.

Комментируя особенности деятельности АМПУ, Ю. Кононенко отметил, что существующая модель работы госпредприятий не меняется с советских времён, хотя с тех пор экономические реалии стали совершенно другими.

«Действуют жёсткие условия, в которых мы вынуждены выживать и конкурировать. Так, на сегодняшний день наши соседи с молдавской стороны проводят дноуглубительные работы в порту Джурджулешты и строят новый причал. Их законодательство позволяет делать это быстро. У нас же, чтобы провести дноуглубление, нужно пройти семь кругов ада. Я должен взять разрешение у экологов и во многих других ведомствах, собрать огромный пакет документов, – и только затем мы получаем «добро». На все эти бюрократические процедуры уходит минимум полгода. Таковы наши реалии», – признался Юрий Владимирович.

Тем не менее, по его словам, дноуглубительные работы в порту Рени запланированы на следующий год. «Мы углубим заиленный вход в затон – он нам стратегически необходим. Глубины там должны соответствовать проектным показателям. Насколько мне известно, в последний раз затон чистился в 2008 году», – сообщил руководитель филиала.

Продолжая тему оптимизации, Ю. Кононенко заявил, что будет усовершенствована организационная структура предприятия. В частности, планируется создание единой службы, отвечающей за поддержание портовой инфраструктуры в рабочем состоянии.

«Но это не значит, что мы будем сокращать людей. Я хочу сделать оптимизацию максимально мягко, гуманно для предприятия и коллектива. Мой принцип – бережное отношение к кадрам», – резюмировал начальник Ренийского филиала АМПУ.

Політика

Світ

  • VI Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» відбудеться у трьох містах
    VI Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» відбудеться у трьох містах

    Цього року Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО» пройде у трьох містах та двох країнах.

    Вперше в історії фестивалю відкриття відбудеться у столиці України  Києві, кінофест завітає у столицю Болгарії Софію, а також у своє рідне місто – Болград.

    Організатори розповідають, що цьогорічна концепція фестивалю – народні маскаради у всьому багатстві традицій і проявів. В Україні – маланкування, у Болгарії та деяких регіонах України – обряд кукерства.

    Саме вивчаючи й надихаючись цими традиціями, «ОКО» цього року обрало головним символом маску, а  гаслом фестивалю: «Дивись крізь».  Цей заклик – про спільне і глибинне в традиціях давніх обрядових перевдягань, а також – глибинні думки, які ховаються в справжньому кіно.

    У спільних рисах цих традицій криються мотиви єдності й давнього коріння, боротьби старого з новим, темряви зі світлом, зла з добром.  У відмінних – різноманіття етнографічних особливостей і самовизначення кожного з народів.

    «На шостій едиції  «ОКО» ми разом шукатимемо істину у фільмах, історіях, у близьких, у потойбіччі, в собі.

    Уперше в столиці, і це дуже зворушливо, адже ми хочемо створити маленький острівець Бессарабії, щоб занурити вас у буяння барв і культури, дати побачити, відчути й спробувати на смак наш український південь», – розповідає засновниця та директорка кінофестивалю Тетяна Станєва,

    Відзначимо, що прийняття заявок  на участь у цьогорічному «ОКО» стартувало у лютому та триватиме до 30 червня 2025 року.

    Кінострічки боротимуться за перемогу у трьох секціях: Повнометражний міжнародний конкурс; Повнометражний українсько-болгарський конкурс; Короткометражний конкурс.

    Також запланована й позаконкурсна частина кінофестивалю.

    Організатори фестивалю наголошують на важливості розвитку подібних культурних проєктів навіть під час війни.

    «Колись ми мріяли про зустріч іноземних гостей «ОКО» в Ізмаїльському аеропорту, він мав відкритись у 2025 році, але війна зруйнувала плани, зупинила багато проєктів, проте не зламала фестиваль…

    Саме існування «ОКО» є рукотворним дивом і підтверджує, що все можливо – варто тільки дуже захотіти й відповісти на потребу у культурних продуктах, які змінюють культурний ландшафт», – каже  почесний президент кінофестивалю «ОКО» Юрій Дімчогло.

    Він також вірить, що після війни гостей «ОКО» будуть зустрічати у відбудованому Ізмаїльському аеропорту, щоб в Болграді разом на фестивалі святкувати Перемогу.

    Додамо, що в Україні фестиваль проходитиме з 5 до 14 вересня, в Болгарії – 3–11 жовтня 2025 року.

    Відкриття VI Міжнародного етнографічного кінофестивалю «ОКО» заплановано на 5 вересня у Києві. У столиці України 5 – 10 вересня також відбудеться частина кінопоказів.

    12–14 вересня у місті Болград Одеської області пройде заключна частина української програми та нагородження переможців.

    3–11 жовтня відбудеться показ повної програми та нагородження переможців міжнародної програми у Софії (Болгарія).

    У Болграді пройшла церемонія закриття кінофесту «ОКО»