В Одеську область прилетіли «бойові» кулики

В Одеській області в Національному природному парку «Тузлівські лимани» орнітологи фіксують масове повернення із Африки брижачів, яких також називають турухтанами. Про це розповів доктор біологічних наук та начальник науково-дослідного відділу нацпарку Іван Русєв.

В Україні брижачі – пролітний вид і досить чисельний. Під час міграцій на території Національний природний парк “Тузлівські лимани” іноді можна зустріти десятки тисяч особин. Але, вони розмножуються лише в Тундрі коротким північним літом, тому залишають гніздування та відлітають з Тундри на південь України, вже на початку липня.

Першими летять самці, а незабаром за ними самиці та молоді птахи. Вони відлітають зазвичай невеликими групами від 5 до 30 особин, але іноді утворюють великі зграї. За одну добу вони здатні пролетіти відстань на сотні км.

«Масове осушення боліт у XX столітті призвело до зникнення багатьох гніздівель брижача на території Європи. Вид вперше описав як Tringa pugnax у 1758 році шведський зоолог Карл Лінней. Видовий епітет з латини на українську мову перекладається як «бойовий, войовничий». Ареал проживання простягається від Великобританії та Північної Європи через Сибір до узбережжя Охотського моря та Берингової протоки. Турухтани гніздяться на вологих луках, розташованих біля малих водойм, прісноводних і торф’яних боліт. Особливо їх приваблюють ділянки північноєвропейської та азіатської тундри, що знаходяться в дельтах мілководних річок», – розповів Іван Русєв.

В Африці місця зимівлі розташовані на середземноморському узбережжі та на південь від пустелі Сахара. Деякі  популяції брижачів здійснюють тривалі міграції в тропічні регіони Західної Африки, пролітаючи туди й назад до 30 тисяч кілометрів.

А зараз, зупиняючись поживитися та відпочити у нашому нацпарку, як у постійно відкритому транзитному вокзалі, брижачи летять у далеку Тундру через велику зону бойових дій і загроз для дикої природи у Азово-Чорноморському регіоні України, які створила злочинна  рашистська країна.

Оберігається Бонською та Бернською конвенціями, Директивою ЄС про захист диких птахів та Угодою AEWA