У Болграді стартував Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО»

Вчора у Болграді відбулася знакова подія – розпочав свою роботу V Міжнародний етнографічний кінофестиваль «ОКО».

Незважаючи на війну, відсутність державної підтримки, а відповідно – брак фінансування, команда фестивалю зробила все можливе та неможливе для того, щоб фестиваль відбувся. І відбувся у широкому форматі не лише у Болгарії, як це було минулого року, а й у рідній домівці – в Україні, куди минулого року він завітав лише на пару днів, щоб розповісти про те, як пройшла ця подія у Болгарії.

У день відкриття лунали не лише слова подяки всім, хто долучився до того, щоб фестиваль відбувся, але йшла мова про сенси. Зі сцени лунали слова про значення культури для збереження держави та нації, про те, що саме культура це те, що впливає на уми, душі та серця.

До глядачів звернулися міський голова Болграду Сергій Димитрієв, почесний президент «ОКО» засновник поромного комплексу «Орлівка» Юрій  Дімчогло, заступник начальника управління – начальник відділу культури, національностей та релігій управління культури, національностей, релігій та охорони об’єктів культурної спадщини Одеської ОДА Ярослава Різникова, болгарський продюсер, актор та волонтер Олександр Алексієв та авторка ідеї, засновниця й директорка кінофестивалю Тетяна Станєва.

Те, що етнокультурна є не лише підґрунтям всієї культури народу, яскраво продемонстрували виступи етноелектронного проєкту «GG ГуляйГород», з яким болградці познайомилися ще у 2021,  фольк-тріо «Пра» та співачки з болгарського села Криничне (Чушмелій) Болградського району Іванни Демірової.

В перший день фестивалю глядачі побачили документальний фільм «Поема для маленьких людей», якій розповідає про російсько-українську війну на прикладі двох літніх жінок з села на Чернігівщині, яке було під російською окупацією, та українських й іноземних волонтерів, які евакуюють людей з Бахмуту.

Після показу відбулася жива зустріч з режисером стрічки Іваном Сауткіним, який розповів про те, які створювалася стрічка та відповів на запитання глядачів.

За словами Тетяни Станєвої, команда готувалася до фестивалю цілий рік.

Цьогоріч програма фесту збільшена майже втричі – на ньому представлено 114 фільмів з понад 60 країн.

«Ми привезли до Болграду весь світ, щоб ви, не виїжджаючи з цього міста, мали змогу їм подорожувати, познайомитися з різними культурами через фільми та відчути, як б’ється серце нашої планети», – зазначила Тетяна.

Додамо, що якщо подивитися на п’ятирічну історію «ОКО», то побачиш, що це – відображення долі України, адже все ці п’ять років фестиваль стійко долає перепони, які зустрічаються на його шляху, переживає всі ті важки випробування, які випадають на долю нашої держави.

У 2020 втілити у життя побудовані плани завадив ковід, і фест пройшов онлайн.

У 2021 нарешті вдалося провести тижневе свято етнографічного кіно у Болграді, яке тепло згадується до сьогодні.

У 2022 році всі наші плани зруйнувала широкомасштабна агресія росії. Тоді фестиваль, як і багатьох українців, гостинно прийняла Польща.

У 2023 році основне дійство фестивалю відбулося у столиці Болгарії Софії.

А цьогорічний фестиваль вже офіційно набув статусу українсько-болгарського – протягом цього тижня він буде проходити у Болграді (Україна), а у листопаді розкриє свої обійми глядачам у Болгарії.

Тож побажаємо «ОКО» довгого щасливого життя.

Нагадаємо, що у Болграді фестиваль буде відбуватися протягом тижня (з 8 по 15 вересня). На вас чекають  не лише перегляди фільмів у двох залах, але й дискусії, семінари, майстер-класи з народної пісні та танцю.

З понеділка по п’ятницю з 17.00 до 20.00 працюватиме дитяча локація від фольк-студії «Правиця», де діти матимуть змогу долучитися до українських традицій: народних співів, танців, ігор, взяти участь у майстер-класах тощо.

Відзначимо, що фільми «ОКО» можна подивитися онлайн на платформі MEGOGO.

Програма фесту розміщена на його сайті.

Додамо, що з 8 по 15 листопада фестиваль пройде у Софії (Болгарія).

Матеріал підготовлений за сприянням програми “Голоси України” в рамках ініціативи Ганни Арендт, яка реалізується Європейським центром свободи преси та медіа і фінансується Федеральним офісом міністерства закордонних справ Німеччини. Зазначимо, вищеназвані організації ніяким чином не впливають на наш контент і не несуть за нього відповідальність.

Сергій Мединський