В Арцизі створили Громадську раду без громадськості

В Арцизькій громаді Болградського району днями було створено громадську раду, як дорадчий орган при міській раді. Але представники громадськості до неї не увійшли. Проте, в склад новоствореної ради увійшли депутати і посадовці Арцизької міськради, що є грубим порушенням Постанови Кабміна №996 від 3 листопада 2010 р. «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики».

Адже в документі чітко прописано: «До складу громадської ради не можуть бути обрані представники інститутів громадянського суспільства, які є народними депутатами України, депутатами Верховної Ради Автономної Республіки Крим та місцевих рад, посадовими особами органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування».

Як же так склалось, що в Арцизькій мерії проігнорували цей пункт, причому свідомо, адже в предоставлених учасникам документах – Регламенті і Положенні на першому засіданні Ради, пункт про заборону участі депутатів та чиновників був вилучений? З цим питанням ми звернулись до представника прес-служби Арцизької міської ради, але чіткої відповіді не отримали.

Таким чином, оминувши заборону, вдалося ввести в склад громадської ради наступних осіб:
Ладо Ігоря Анатолійовича – депутата Болградської районної ради, Дімову Світлану Петрівну – начальника відділу культури та туризму Арцизької міськради, Стоянову Оксану Павлівну – заступника Арцизького міського голови, депутата. А також вчителів і працівників дитячих садків громади, які являються підпорядкованими відділу освіти Арцизької міськради особами і не були делегованими інститутами громадянського суспільства.

Загалом, учасники установчих зборів ухвалили рішення щодо затвердження чисельного складу ради у загальній кількості 34 особи.

Зазначимо, що люди, які ввійшли в склад ради, мали бути делеговані від об’єднань громадян (громадських організацій, релігійних, ОСББ, тощо). Так, на території Арцизької громади наразі діють близько 30-ти інститутів громадянського суспільства. Це жіночі, молодіжні, профспілкові, мисливські, спортивні громадські організації, організація інвалідів, воїнів-інтернаціоналістів, підприємців та інші. Але жодного офіційно делегованого кандидата від них не було введено в склад ради.

23 травня відбулось перше засідання під час якого було обрано керівний склад – голову, заступника голови та секретаря. Чи варто дивуватись, що голову ради було обрано саме із «забороненого списка» – ним став депутат Болградської райради Ігорь Ладо.

Таким чином керівництво громади в черговий раз показало своє відношення до представників громадянського суспільства, відібравши у них право висловлювати свою думку та гуртом впливати на реалізацію державної політики на місцях. Знову за громадян все будуть вирішувати депутати та підлеглі міського голови.

Тож зазначимо, що новосформовану так звану «громадську раду» можна вважати нелегітимної, враховуючи ряд порушень при її створенні.

Додамо, що арцизькі депутати, чиновники та політики вже не вперше намагаються увійти до громадської ради. Так, ще у 2017 році левова частка охочих увійти до громадської ради при тоді ще Арцизькій РДА складалася з депутатів місцевих рад, чиновників та представників політичних сил. Але тоді громадські діячі відстояли свою позицію і установчі збори були розпущені, перенесені на другий день. Для того, щоб члени ініціативної групи переглянули всі заявки та прийняли документи від найбільш відповідних кандидатур.

Як стало відомо нашому кореспонденту, наразі ініціативна група громадян готує звернення до голови Болградської РВА Геннадія Бамбури та до посадовців Одеської облдержадміністрації з проханням вжити відповідних заходів, щодо порушення чинного законодавства під час формування громадської ради при Арцизькій міській раді.

На приклад, як створювали громадську раду у Болграді: Общественный совет при Болградской РГА в третий раз возглавил руководитель ветеранов района

Нагадаємо, основними завданнями громадської ради є:
• сприяння реалізації громадянами конституційного права на участь в управлінні державними справами;
• сприяння врахуванню органом виконавчої влади громадської думки під час формування та реалізації державної, регіональної політики;
• сприяння залученню представників заінтересованих сторін до проведення консультацій з громадськістю та моніторингу результатів формування та реалізації державної, регіональної політики;
• проведення відповідно до законодавства громадського моніторингу за діяльністю органу виконавчої влади;
• здійснення підготовки експертних пропозицій, висновків, аналітичних матеріалів з питань формування та реалізації державної, регіональної політики, тощо.