Политологи вот уже которую неделю гадают, чем всё же закончится Евромайдан. Больше всего любят ссылаться на исторические аналогии, прежде всего, к другим цветным революциям. Например, к Революции роз в Грузии (2003 год) или Твиттерной революции в Молдове (2009), где власть под давлением агрессивно настроенной толпы вынуждена была отступить. Кто-то приводит в пример в Белоруссию (2006 и 2010 год) – тогда Лукашенко пошёл на силовой разгон Плошчи (местный аналог Майдана) и на откровенные репрессии в отношении оппозиционеров. Пессимисты и вовсе приводят в пример Армению, где в 2008 году власть решила применить оружие к протестующим, в результате чего погибло около десяти человек.

Фото: bbc.co.uk

И, тем не менее, многие копают ещё глубже – к событиям более чем двадцатилетней давности. 16 декабря 1989 года в румынском городе Тимишоара прокатились акции в поддержку венгерского священника Ласто Текеша, которого коммунистические власти собирались репрессировать якобы за пропаганду национальной вражды. К тому времени социалистические режимы пали в Германии, Венгрии, Чехословакии, Болгарии, Польше – Румыния оставалась единственной страной, где власти не собирались идти ни какие реформы, выбрав для себя путь международной изоляции, как со стороны распадающегося советского блока, так и со стороны западных государств. Протесты быстро переросли из точечных в антиправительственные и были подавлены лишь при вмешательстве армии.

Власть на скорую руку попыталась собрать митинг поддержки в Бухаресте, однако свезённые боготворить диктатора Чаушеску члены коммунистической партии за несколько минут превратились в ярого противника «вождя нации». В итоге стотысячная толпа двое суток простояла с требованием отставки Чаушеску, власть решила применить силу, однако революцию было уже не остановить. Через несколько дней армия отказалась применять силу в отношении протестующих, и Чаушеску пришлось спасаться из румынской столицы бегством. Однако вскоре вождь был схвачен и расстрелян на скорую руку созданным трибуналом. Власть перешла сначала к военным, затем к демократически избранному правительству.

Никлае Чаушеско, Фото: http: michaeltotten.com

«Антихрист был убит в Рождество» – с таким заголовком тогда приветствовала расправу над Чаушеску оппозиция.

Стилистически тогдашняя ситуация в Румынии действительно имеет нечто общее с происходящим в Украине. Многотысячные шествия, проходящие несмотря на применение силы в ряде случаев, в столице. Близость Нового года и Рождества.

Однако что общего кроме этого?

Чаушеску никогда не побеждал на всеобщих выборах, даже не пробивался к власти сквозь сложную революционную ситуацию, как его предшественник Георге Георгиу-Деж. У Януковича в активе – с полдесятка предвыборных кампаний, проведённых в сложной политической борьбе.

Последние годы Чаушеску – это годы тотального обнищания румын, когда отопление и горячая вода подавались несколько часов в сутки. При Януковиче экономическая ситуация вот уже три года стабильная, чтобы там ни говорили оппоненты.

Наконец, силовые структуры, в первую очередь, армия перешли на сторону народа при первом удобно случае. В украинской ситуации правоохранителям доведётся переходить на сторону оппозиции. Пока такого желания, положа руку на сердце, не наблюдается.

В конце концов, в 1989 году у Чаушеску практически не оказалось союзников в мире – даже в сталинистской Албании на тот момент уже начинались демократические реформы, румынскому лидеру же удалось рассориться со всеми, включая и капиталистический Запад, и коммунистический Восток. За Януковича же при нынешних условиях, как мы видим, готовы соревноваться и в Брюсселе, и в Вашингтоне, и в Москве.

Виктор Янукович, Фото: bagnet.org

Напоследок, уже вне категорий сравнения, приведём данные ряда социологических опросов, проведённых в последнее время. По их данным, до 40 процентов граждан Румынии сегодня готовы были проголосовать за Чаушеску, баллотируйся он в президенты. Это свидетельствует о том, что то, что происходящее после революции заставляет жалеть даже об ушедших тиранах. Что говорить о демократически избранных лидерах?

 Артём Бузила, главный редактор topor.od.ua

 

 

Світ

  • В українському МЗС розчаровані відмовою Червоного Хреста виключити зі складу російську організацію
    В українському МЗС розчаровані відмовою Червоного Хреста виключити зі складу російську організацію

    Міністерство закордонних справ України розчароване рішенням Правління Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (МФТЧХ) щодо Російського Червоного Хреста (РЧХ).

    Про це йдеться у коментарі, опублікованому на сайті МЗС, передає Цензор.НЕТ.

    “Змушені констатувати, що у тексті рішення відсутня належна оцінка протиправної присутності та діяльності Російського Червоного Хреста на тимчасово окупованій Російською Федерацією частині території України в межах Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької областей, а також в Автономній Республіці Крим.

    Як неодноразово наголошувала українська сторона, присутність та діяльність РЧХ на тимчасово окупованій Російською Федерацією частині території нашої держави є грубим порушенням Конституції, законів України та міжнародного права.

    Згадані дії РЧХ є також серйозним порушенням Статутів Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця та Конституції МФТЧ, зокрема принципу єдності, згідно з яким в кожній країні може бути лише одне товариство Червоного Хреста або Червоного Півмісяця, а також зобов’язання національних товариств поважати територіальну цілісність та незалежність.

    Рішення Правління МФТЧХ йде всупереч положенням резолюцій Генеральної Асамблеї ООН 68/262 від 27 березня 2014 року “Територіальна цілісність України” та ES-11/4 від 12 жовтня 2022 року “Територіальна цілісність України: захист принципів Статуту ООН”, в яких міститься заклик до всіх держав, міжнародних організацій та спеціалізованих установ системи ООН не визнавати спроби анексії Росією частин території України та утримуватися від будь-яких дій та кроків, які можуть тлумачитися як визнання зміни статусу цих територій.

    Привертає особливу увагу той факт, що в рішенні Правління відсутня реакція на діяльність так званих “Донецького Червоного Хреста” та “Луганського Червоного Хреста”, які виконують допоміжні функції для окупаційної влади Російської Федерації на тимчасово окупованій нею частині території України, та ролі РЧХ в створенні та підтримці згаданих незаконних маріонеткових утворень.

    Українська сторона неодноразово надавала документальні свідчення причетності держави-агресора до підтримки та фінансування протиправної діяльності РЧХ зі створення її структурних підрозділів на тимчасово окупованій території України, а також факти незаконного захоплення рухомого та нерухомого майна Товариства Червоного Хреста України (ТЧХУ).

    Наголошуємо, що Товариство Червоного Хреста України є єдиним визнаним товариством Червоного Хреста, яке здійснює гуманітарну діяльність на всій території України в межах її міжнародно визнаних кордонів та уповноважене створювати місцеві осередки Червоного Хреста. Донецька та Луганська регіональні філії ТЧХУ є її невід’ємними складовими та продовжують функціонування, хоча й були змушені тимчасово залишити тимчасово окуповану територію України, рятуючись від переслідувань окупаційної адміністрації РФ.

    Україна з незмінною повагою ставиться до Федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця як незалежної гуманітарної організації неурядового та неполітичного характеру. У цьому зв’язку наголошуємо, що Стаття 4 Статутів Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця чітко встановлює, що національні товариства мають поважати фундаментальні принципи Міжнародного руху та керуватися принципами міжнародного гуманітарного права. Жодні імперативи не можуть слугувати виправданням грубих порушень фундаментальних принципів та міжнародного гуманітарного права, яке чітко регулює правовий режим окупованих територій, зокрема відповідні обов’язки держави-окупанта та національних товариств.

    Наголошуємо, що своїми грубими порушеннями міжнародного права та Статутів Міжнародного руху Червоного Хреста і Червоного Півмісяця РЧХ наносить серйозну та довготривалу репутаційну шкоду всій Федерації. Для діяльності Червоного Хреста немає нічого важливішого за довіру. Удар по довірі до всієї Федерації — найгірший наслідок протиправних дій РЧХ.

    Українська сторона очікує на продовження моніторингу і надання об’єктивних і неупереджених оцінок з боку МФТЧХ триваючої протиправної діяльності РЧХ на тимчасово окупованій території України”, – йдеться у заяві МЗС України.

    Джерело: https://censor.net/ua/n3512305