Республіка Молдова обирає президента країни. Різні соціологічні дослідження демонструють високі шанси діючого голови держави Майї Санду зберегти за собою президентське крісло, однак без другого туру голосування цього разу не обійдеться. Одночасно з президентськими виборами населення Молдови визначатиметься з геополітичним вектором на референдумі про приєднання до Європейського Союзу. На перший погляд Молдова пройде через черговий етап, який ще більше закріпить європейський вибір молдовського народу, однак Кремль не відмовляється від спроб повернути країну до своєї зони геополітичного впливу. Експерти Лабораторії досліджень та інформаційного аналізу розбирали можливі варіанти розвитку подій.
«Десять проти одного»: кандидати в президенти Молдови та можливі результати
Всього у президентських виборах приймають участь 11 кандидатів, половина з яких висунута партіями, а інша – незалежні. Очікується, що явка буде високою – в голосуванні мають намір прийняти участь 85% виборців, що підтверджують дані соціологічних досліджень.
Протягом всієї президентської кампанії лідерство зберігала діючий президент, голова партії «Дія та справедливість» (PAS) Майя Санду, за яку, за різними даними, готові проголосувати 30-35% зареєстрованих виборців. Майю Санду підтримує керівництво Європейського Союзу, яке призвало молдовське населення підтримати президента, яка виступає за європейське майбутнє країни.
На другому місці знаходиться колишній генеральний прокурор Молдови Олександр Стояногло, якого висунула Партія соціалістів Республіки Молдова. За даними WatchDog и CBS, за нього готові проголосувати 9% виборців. Хоча результати опитування, проведеного компанією iData в кінці вересня, відводять Олександру Стояногло третє місце. Колишній генеральний прокурор уродженець Гагаузької автономії Молдови. В 2021 році був відсторонений від посади за підозрою в причетності до корупції. Справа дійшла до суду, в якому Олександр Стояного отримав виправдувальний вирок. Однак на посаді поновлений не був. Сам колишній генеральний прокурор назвав кримінальну справу проти себе наслідком конфлікту із президентом Майєю Санду. Одразу після звільнення його масово підтримали в Гагаузькій автономії, що, ймовірно, послужило однією з причин висунення його молдовським соціалістами. Хоча тривалий час вважалось, що на президентські вибори піде лідер ПСРМ Ігор Додон, який має самий високий антирейтинг серед молдовських політиків.
Третє місце електоральних уподобань займає лідер партії «Наша партія» Ренато Усатий, який позиціонує себе опозиційним політиком. За нього готові віддати свої голоси 6,4% виборців. Тривалий час вважалось, що Ренато Усатий має тісні зв’язки з російським бізнесом, однак за часів президентства Ігоря Додона, в Росії відкрили кримінальну справу проти Ренато Усатого, обвинувачуючи його в причетності до відмивання коштів. Сам лідер парті «Наша партія» називав кримінальну справу спробою Ігоря Додона прибрати сильного конкурента напередодні президентських виборів 2020 року, на яких Ренато Усатий зайняв третє місце, а в другому турі підтримав Майю Санду.
Слідом за трійкою лідерів із великим відривом йде колишній башкан Гагаузії Ірина Влах із результатом 2,2%. Одна із самих активних кандидатів президентської гонки, яка почала агітацію задовго до оголошення про старт передвиборчої кампанії. Готуватися до виборів Ірина Влах почала ще обіймаючи посаду башкана Гагаузької автономії – використовуючи адміністративний ресурс вона організувала поїдки Гагаузького національного ансамбля пісні та танцю «Дюз-ава», який фінансується з бюджету автономії, по регіонам Молдови та особисто була присутня на них. Потім Ірина Влах видала книгу «Моя професія – політик» і об’їхала з презентацією книги більшість регіонів країни. Свою передвиборчу кампанію Ірина Влах будувала на публічному протистоянні з президентом Маєю Санду.
Серед кандидатів в президенти Молдови з електоральним рейтингом 1,2% та 1,3% колишні прем’єр-міністри Іон Кіку та Василь Тарлєв. Іон Кіку обіймав посаду міністра фінансів в кабінеті демократів та після втечі Володимира Плахотнюка став радником президента Ігоря Додона та після відставки уряду Санду став прем’єр-міністром, в який ввійшли окрім соціалістів також представники Демократичної партії Молдови. Варто відмітити, що тривалий час Іон Кіку частенько відвідував Гагаузію та допомагав Ірині Влах реалізувати президентські амбіції, хоча його особистий рейтинг тривалий час був вищий за його протеже. Однак на президентські вибори вони пішли окремо.
Василь Тарлєв – старожил молдовської політики. За протекцією колишнього президента-комуніста Володимира Вороніна очолив уряд Молдови в період з 2001 до 2008 роки. Очолював власну партію «Відродження», яка в 2014 році не змогла пройти в парламент, набрав менше 2% голосів. В результаті політична сила була не затребувана, але в 2023 році, після заборони партії «Шор», партія «Відродження» стала одним із політичних проектів, на який зробив ставку біглий молдовський олігарх Ілан Шор, який знаходиться в Москві та через своїх підлеглих реалізує геополітичні інтереси Росії в Молдові. Протягом останнього часу Василь Тарлєв відвідував Москву, де, за даними молдовських ЗМІ, зустрічався іщ Іланом Шором.
Також серед кандидатів в президенти Молдови, які мають незначний рейтинг, колишній партнер Майї Санду по європейській коаліцій Андрій Настасє (0,8%), тележурналістка Наталя Морарь (0,5%), Октавіан Тику (0,4%), дипломат Тудор Ульяновский (0,1%) та прокурор Вікторія Фуртуна (1,4%).
Другий тур президентських виборів в Молдові
Відповідно до молдовського законодавства, другий тур президентських виборів має відбутися через два тижні після першого туру у випадку, якщо жоден із кандидатів не зміг набрати більше 50% голосів. Очевидно, що в другому турі із діючим президентом Маєю Санду можуть зустрітися Ренато Усатий та Олександр Стояногло. Дані соціологічних досліджень різних агенцій демонструють, що Майя Санду зможе отримати перемогу у кожного з них. Наприклад, компанія iData прогнозує, що можливі такі варіанти результатів у другому турі:
Майя Санду проти Олександра Стояногло – 40,8% проти 36,4%;
Майя Санду проти Ренато Усатий – 38,6% проти 35,6%;
Майя Санду проти Ірини Влах – 40,2% проти 33,2%;
Майя Санду проти Іона Кіку – 40,7% проти 30,1%.
Однак варто зазначити, що Олександр Стояногло, Ренато Усатий, Іон Кіку та Ірина Влах змагаються майже на однаковому електоральному полі, виступаючи за європейське майбутнє Молдови, однак із збереженням тісної співпраці з Російською Федерацією. З урахуванням особливостей молдавського проросійського політикуму, очікувати на консолідацію електорату довкола одного кандидата не варто. Ренато Усатий навряд буде агітувати за протеже запеклого політичного «ворога» Ігоря Додона Олександра Стояногло. Стосунки між Іриною Влах та Іоном Кіку після розриву також достатньо натягнуті.
В свою чергу, Майя Санду у другому турі представлятиме проєвропейський електорат, який з легкістю об’єднається довкола неї, незважаючи на значний негатив, який накопився за час її президенства через складне економічне становище країни.
Однак не варто забувати, що Росія достатньо інвестувала в політичний проект Ілана Шора, якого не допустили до президентської кампанії. За даними молдовської спеціальної служби СІБ, через різні схеми Росії та Ілану Шору вдалось створити в Молдові мережу симпатизантів загальною кількістю до 130 тисяч чоловік, які, не зважаючи на прийняті міри, можуть суттєво вплинути на результати другого туру голосування. В 2020 році у другому турі президентських виборів Майя Санду отримала 57,72%, що складає 943 тисячі голосів. В той час, як за її опонента Ігоря Додона проголосувало 42,28% або 690,6 тисяч виборців. Різниця майже 250 тисяч голосів. В останні дні передвиборчої кампанії Ілан Шор заявив, що буде підтримувати будь якого кандидата, який протистоятиме Майї Санду у другому турі. Та закликав категорію пенсіонерів, які відповідальніше відносяться до участі у виборах, підтримати опонента діючого президента, пообіцявши всій країні «російські доплати».
Крім того, не варто забувати про тих, хто не визначився із кандидатом. На сьогодні їх відсоток складає 20%, що суттєво може вплинути на результати другого туру. Також соціологічні дослідження не покривають електорат, який проживає в інших країнах. В 2020 році саме закордонні виборчі дільниці відіграли значну роль у перемозі Майї Санду. Хоча, здається, Москва не залишає спроб втрутитися у виборчий процес та вплинути на результати, організувавши підвіз громадян Молдови, які проживаються в Росії, на виборчі дільниці, які відкриті в молдовському дипломатичному представництві.
Висновки
Незважаючи на, здавалось би, прогнозовані результати та високу вірогідність перемоги проєвропейського кандидата на президентських виборах в Молдові, не варто недооцінювати прагнення Росії вплинути на волевиявлення молдовського населення та «затягнути» країну до зони свого геополітичного впливу. Така велика кількість кандидатів у президенти Молдови на проросійському електоральному полі, це не прорахунок Кремля, а наслідок протистояння проросійських політиків Молдови за «кормушку» в Москві та можлива підготовка Росії до протистояння за місця в майбутньому парламенті Молдови, майбутнє якого визначатиметься на парламентських виборах у 2025 році.
Республіка Молдова обирає президента країни. Різні соціологічні дослідження демонструють високі шанси діючого голови держави Майї Санду зберегти за собою президентське крісло, однак без другого туру голосування цього разу не обійдеться. Одночасно з президентськими виборами населення Молдови визначатиметься з геополітичним вектором на референдумі про приєднання до Європейського Союзу. На перший погляд Молдова пройде через черговий етап, який ще більше закріпить європейський вибір молдовського народу, однак Кремль не відмовляється від спроб повернути країну до своєї зони геополітичного впливу. Експерти Лабораторії досліджень та інформаційного аналізу розбирали можливі варіанти розвитку подій.
Республіка Молдова обирає президента країни. Різні соціологічні дослідження демонструють високі шанси діючого голови держави Майї Санду зберегти за собою президентське крісло, однак без другого туру голосування цього разу не обійдеться. Одночасно з президентськими виборами населення Молдови визначатиметься з геополітичним вектором на референдумі про приєднання до Європейського Союзу. На перший погляд Молдова пройде через черговий етап, який ще більше закріпить європейський вибір молдовського народу, однак Кремль не відмовляється від спроб повернути країну до своєї зони геополітичного впливу. Експерти Лабораторії досліджень та інформаційного аналізу розбирали можливі варіанти розвитку подій.
