целлюлоза для войны

Росія продовжує нарощувати виробництво снарядів для війни в Україні. Тому в російському ОПК зростає попит на бездимний порох та сировину для його виробництва. За майже три роки війни об’єми імпорту целюлози до Росії зросли в рази. За даними «Лабораторії досліджень та інформаційного аналізу», бавовняну целюлозу везуть не тільки з Узбекистану, а Тайваню та Індонезії.

Експерти дослідили маршрути доставки сировини для пороху та встановили компанії, які допомагають Росії обходити санкції.

Одним із ключових постачальників бавовняної целюлози та нітроцелюлози для російського ОПК залишається Узбекистан. Ключовим партнером російського ОПК в Узбекистані залишається бізнес-структура узбецького мільярдера Рустама Мумінова. Його компанії ще на початку 2024 року продовжували відправляли на російські порохові заводи через посередницькі структури бавовняну целюлозу.

Зокрема, в січні 2024 року ТОВ “FARGONA KIMYO ZAVODI”, якою через ТОВ “MERCURY RENAISSANCE” володіє Рустам Мумінов, поставила російському підприємству «Алексинские краски Урал» трохи більше 244 тон бавовняної целюлози, а компанії «ЛЕНАХИМ» – 349 тон бавовняної целюлози. Крім того, узбецька компанія «RAW MATERIALS CELLULOSE», якою через Ларісу Уткіну володіє Рустам Мумінов, поставила російським ТОВ «ЛЕНАХИМ» та ТОВ «ХИМТРЕЙД» відповідно 107,769 тон та 63,294 тон бавовняної целюлози. Варто відмітити, що в 2022 році «RAW MATERIALS CELLULOSE» напряму поставила 253 тони бавовняної целюлози «Тамбовському пороховому заводу».

Серед крупних постачальників узбецької бавовни до РФ також знаходиться компанія бізнесменів Мурата та Соліджона Гафурових ТОВ «BAXTTEKS-FARM», яка, незважаючи на санкції США, включно до травня 2024 року поставила російській «НАВИМАКС ГРУПП» 338 тон бавовняної целюлози на загальну суму 604,48 тисяч доларів США. Дана сировина ймовірно досталась «Солікамському заводу Урал», з якою «НАВИМАКС ГРУПП» має тісні економічні зв’язки.

Окрім узбецької целюлози, Росія намагається налагодити обхідні маршрути закупівлі тайванської нітроцелюлози. Для цього використовуються фірми-прокладки в Туреччині, як з турецькими, так російськими інвестиціями.

Наприклад, в 2023 році російський ОПК залучив до закупівлі нітроцелюлози тайванського та індонезійського виробників власницю російських логістичних компаній Шаченок Дар’ю Олександрівну. В Росії вона володіє компаніями ТОВ «АМ Логістика» та ТОВ «Авто Менеджмент» (ТОВ «АМ»). В 2022 році Шаченок реєструє в Туреччині компанію «SLD LOJİSTİK İÇ VE DIŞ TİCARET LİMİTED ŞİRKETİ», яка протягом 2023 року закупила у тайванського «T.N.C. INDUSTRIAL CO» та індонезійського «PT. INDOCERA UTAMA PRECISI» виробників майже 100 тон нітроцелюлози загальною вартістю 296,25 тисяч доларів США. Сировина перевозилась через Стамбул в Росію.

Також, тайванську нітроцелюлозу закуповувала турецька компанія «AZIA EXIM TRADE LLC», яка через логістичні компанії «IFF LOJISTIK HIZMETLERI ANONIIM SIRKETI» та OLIMPIK GAMA IC VE DIS TICARET SANAYI LIMITED SIRKETI поставила російській «АМС ГРУПП» 184 тони непластифікованої нітроцелюлози в 2023 та 2024 роках.

Враховуючи, що в масі готового бездимного пороху частка нітроцелюлози складає 60% із на основі даних від 2023 року можна підрахувати, що з 4 тисяч тон нітроцелюлози можна виготовити 6,6 тисяч тон пороху. В артилерійському снаряді зарядна маса складає близько 20 кілограм. Таким чином, із 4000 тон нітроцелюлози можна виготовити близько 700 тисяч снарядів за рік.

 

Залишити відповідь

Політика