Конституційна криза в Болгарії: оцінка можливості формування коаліційного уряду

27 жовтня 2024 року Болгарія провела сьомі за три роки позачергові парламентські вибори, намагаючись подолати тривалу політичну кризу.  Результати останнього голосування демонструють відсутність чітких перспектив до формування стабільного уряду більшості та появу певної фрагментації політичного ландшафту Болгарії на політичні сили з малочисельним представленням в законодавчому органі країни, проводить аналіз експерт ГО “Лабораторія досліджень та інформаційного аналізу” Михайло Панайотов.

31 жовтня ЦВК Болгарії оголосила список обраних депутатів до 51-го скликання Народних зборів Болгарії, до складу яких увійшли 8 партій та об’єднань – ГЕРБ-СДС, ПП-ДБ, Відродження, фрагменти від колишньої протурецької партії Рух за права та свободи (РПС) – “РПС – Нове об’єднання” на чолі з медійним олігархом Делян Пеевски та Альянс за права та свободу (“АПС”, частина ДПС під контролем засновника партії Ахмед Догана), Болгарська соціалістична партія, Є такий народ та партія “Меч”. 

Після оголошення офіційних результатів стало зрозуміло, що 21 голос не вистачило проросійській націоналістичній партії «Величие» для проходження до парламенту (отримавши 3,999% підтримки). Її лідер Івелін Михайлов заявив про фальсифікації й звернувся до Конституційного суду з вимогою здійснити перерахунок голосів.

Лідерство по кількості отриманих мандатів в 51-му складі Народного зібрання Болгарії зберегла за собою партія колишнього прем’єр-міністра Бойко Борисова – коаліція ГЕРБ-СДС. Протягом всього циклу політичної кризи Бойко Борисову та його команді вдалось не втратити свого виборця, отримавши в новому складі парламенту 69 місць. Саме ця політична сила ймовірно першою вестиме переговори про об’єднання у парламентську коаліцію та формування нового уряду. Нагадаємо, що формування постійного уряду необхідно 121 голос. 

Болгарський політичний ландшафт дедалі більше фрагментується, що підтверджують результати нещодавніх виборів. На фоні зростання популярності популістських та радикальних партій, зокрема “Відродження”, системні партії, які тривалий час входили до складу коаліційних урядів, втрачають власний електорат через соціально-економічні питання та корупцію. 

Зокрема,в 2022 році проєвропейські політичні сили Продовжуємо зміни та Демократична Болгарія в сукупності мали 73 мандата в парламенті, але за результатами останні виборів 2024 року їх коаліція ПП-ДБ отримала лише 37 депутатських місць. 

Також протурецька партія Рух за права та свободи не витримала настиску болгарського медіамагната Деляна Пеевски та розкололась на два фрагмента РПС – Нове об’єднання під контролем Деляна Пеевски та Альянс за права та свободу під фактичним контролем Ахмеда Догана. 

Свій електорат поступово втрачають болгарські соціалісти, в тому числі через постійні партійні чвари. На літніх позачергових виборах БСП отримала низькі результати, в результаті чого колишній лідер Корнелія Нінова відмовилась від керівництва політичною силою та була виключена з партії. Об’єднання БСП із партією “Левиця” Майї Маноловою не врятувала соціалістів від низького результату. 

Можливі варіанти парламентської коаліції

Попри високі шанси ГЕРБ-СДС очолити парламент, коаліція може потребувати підтримки «Альянсу за права і свободи» (АПС), що представляє турецьку меншину. Такий союз дозволить консолідувати лише 88 із 121 необхідного мандату. Із залученням до парламентської коаліції ПП-ДБ, три політичні сили матимуть необхідну кількість голосів для формування уряду, однак така коаліція є крихкою через розбіжності до антикорупційної політики та розподілу крісел в майбутньому уряді, що вже неодноразово ставало причиною розпаду коаліції ГЕРБ-СДС та ПП-ДБ. 

Інший варіант для ГЕРБ-СДС— залучити ДПС «Нове начало» на чолі з Пеєвським, хоча ця партія навряд чи стане офіційним учасником коаліції. Її роль може полягати в підтримці певних законопроєктів за потреби, коли є нестача голосів, але ПП-ДБ категорично відкидає співпрацю з Пеєвським. У випадку якщо Делян Пеєвський не знайде своє “місце під сонцем” у новому парламенті він може приєднатися до опозиції.

Позиція провідних парламентських партій щодо формування уряду:

1. Ще перед виборами голова ГЕРБ-СДС Бойко Борисов оголосив у відео на своїй сторінці у Facebook: «Я гарантую, що ГЕРБ зробить усе можливе, щоб сформувати уряд, який відновить стабільність і безпеку», після вирішальної перемоги ГЕРБ-СДС. Борисов зазначив, що “пропозиція ПП-ДБ щодо рівновіддаленого прем’єр-міністра є заміною народного голосування”. Жоден болгарин сьогодні не проголосував за когось, чиє ім’я ми навіть не знаємо”, але ГЕРБ-СДС все ще залишаються відкритими та надсилають повідомлення всім партіям, крім “Възраждане”, для формування уряду. ГЕРБ-СДС не дивлячись ні на що, підтримують зв’язок з Деляном Пеєвським, ймовірно через загальні економічні та політичні вигоди для обох політичних груп.  
2. ПП-ДБ, зі свого боку, ще до виборів наполягала на рівновіддаленому прем’єр-міністрі, який зміг би об’єднати політичні партії та без упередженості до будь-якої політичної сили для впровадження сталої, прийнятної, рівновіддаленої та незалежної політики, а також ПП-ДБ поставили умову, що вони не підтримуватимуть обрання спікера парламенту та віце-президентів до того, як усі партії підпишуть декларації про встановлення “санітарного кордону” навколо Пеєвського щоб вони не співпрацювали із ним, після Нацради ПП-ДБ заявили, що вони не змінюють свою позицію щодо умов переговорів у новому парламенті. Після зустрічі стало зрозуміло, що якщо не буде підтримки «санітарного кордону» навколо нової партії Деляна Пеєвського «ДПС – Ново начало», вони не вступатимуть у дискусії щодо спікера Народних зборів чи інші наступні переговори, для формування уряду. 
3. У свою чергу, почесний голова шостої політичної партії «Альянс за права і свободи» Ахмед Доган заявив Болгарському національному телебаченню, що підтримає тандем між ГЕРБ-СДС і ПП-ДБ. Але не виключає варіанти залучення будь-яких інших формувань, окрім проросійської “Възраждане”. AПС також підтримує «санітарний кордон» навколо свого колишньго члена та очільника партії – Деляна Пеєвського.

Головною проблемою на даний момент для коаліції між ГЕРБ-СДС, ПП-ДБ і «Альянсом за права і свободи» називають Деляна Пеєвського, лідера ДПС «Ново начало», згідно із заявами та позиціями опозиційних партій Деляну Пеєвському головні звинувачення стосуються його політики так званої “deep state” або  «глибокої держави», він своїми діями намагається керувати державою з-за лаштунків, часто в обхід формальних політичних та правових норм. Через широко розповсюджену корупцію в болгарській політиці та бізнесі, а також через вплив керованих спецслужб, і свої вибудовані багаторічні олігархічні структури.

Всі ці проблеми та складні процеси розпочалися після переходу Болгарії до демократії після падіння комунізму в 1989 році , тоді були створені передумови та закладений фундамент для сучасної політичної кризи в Болгарії, яку ми сьогодні спостерігаємо. Політичні гравці та групи, які утворилися на болгарській політичній дошці після 1989 року, не бажають поступатися своїми інтересами в ім’я стабільності, розвитку та благополуччя болгарської держави, вони всіма засобами такими як маніпуляція виборами, контролем над ЗМІ, своїм впливом на формування громадської думки та маніпуляцією інформаційним простором, намагаються прийняти та ухвалити невигідні для суспільства рішення, та створити перешкоди для державних реформ, щоб захистити свої існуючі інтереси і протистояти змінам, які можуть відняти привелійовані позиції та можливості для безтурботного життя. 

Результати виборів вказують на слабкі перспективи формування стабільного уряду. Якщо 51-ші Народні збори Болгарії не зможуть досягти коаліції, країна, ймовірно, зіткнеться з новими виборами навесні 2025 року. Це призведе до затримки стратегічних рішень, таких як вступ до Шенгену, перехід на євро та реформ. Кабінет меншості занадто крихкий, оскільки навіть один “хворий” депутат може поставити під загрозу важливі рішення для функціонування болгарської держави.