Ренійська міськрада визнала таким, що втратило чинність, своє рішення від 11 серпня 2021 року № 307-VIII «Про викуп земельних ділянок для суспільних потреб, розташованих на території с. Новосільське». Згідно з офіційним формулюванням, це рішення було зумовлене «необхідністю вжити невідкладних та дієвих заходів щодо своєчасного та належного поховання померлих у селі Новосільське Ренійської громади Ізмаїльського району Одеської області».

Зазначимо, що минулого року Ренійська міськрада планувала викупити 19 земельних ділянок, які належать місцевим жителям з 2006 року та були виділені ним для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Площа одних ділянок складає 2,1 га, площа інших – від 4,2 до 4,5 га. Вартість землі на той момент була встановлена ​​у розмірі 27 тисяч гривень за один гектар. Викуп передбачався за рахунок бюджету громади. Ця територія знадобилася міськраді для розміщення нового сільського цвинтаря.

Як вже не раз повідомляли регіональні ЗМІ, наразі поховання померлих залишається однією з найгостріших соціальних проблем у Новосільському. Старий цвинтар у буквальному значенні переповнений, а знайти землю для будівництва нового не вдається. В результаті небіжчиків нерідко ховають поверх існуючих могил. Єдина територія, придатна для розміщення кладовища, є масивом приватних земельних ділянок, власники яких відмовляються продати їх громаді або обміняти на іншу землю.

У цій ситуації Ренійська міськрада розглядала можливість примусового вилучення землі у власників у судовому порядку. Проте російська агресія проти України зупинила процес вирішення проблеми: у перші місяці режиму воєнного стану операції з купівлі-продажу нерухомості та земельні операції були заборонені (зокрема через відсутність доступу до відповідних реєстрів).

Враховуючи дані обставини, міськрада оголосила рішення від 11 серпня 2021 року № 307-VIII таким, що втратило чинність. Таким чином, відчуження земельних ділянок у Новосільському для будівництва нового цвинтаря фактично відкладено на невизначений термін.

«На жаль, ми не можемо далі рухатися в цьому напрямку через воєнний стан – процедуру викупу земельних ділянок припинено, – сказав у розмові з нашим кореспондентом начальник відділу земельних відносин та екологічних питань апарату виконкому Ренійської міськради Володимир Кромкін. – Насправді ми мали можливість домовитися з власниками землі – спочатку вони не були налаштовані категорично проти продажу своїх ділянок. Але людей свідомо розбурхали, і виник той стан справ, який існує зараз: власники відмовляються продавати землю міськраді чи обмінювати її на інші ділянки.

Я переконаний, що свого часу Новосільська сільрада могла вирішити проблему, але вона 15 років «тягла кота за хвіст» і по суті нічого не робила. А тоді, до речі, діяли інші санітарні норми: санітарно-захисна зона навколо цвинтаря становила не 500 метрів, як сьогодні, а набагато менше. Тобто на той момент (до створення єдиної Ренійської територіальної громади – Прим. авт.) була можливість розмістити кладовище поблизу села. Однак час для цього було непробачно втрачено, і тепер такої можливості немає…»

Настоятель Свято-Миколаївської церкви в селі Новосільське архімандрит Петро (Марку) не погоджується з думкою про те, що колишня сільрада багато років нічого не робила для вирішення проблеми.

«У ті роки, коли Михайло Миколайович Лучку був сільським головою Новосільського, він усіляко намагався «пробити» питання про будівництво нового цвинтаря. Наскільки я знаю, сільрада неодноразово надсилала до Одеси відповідний проект, але обласні чиновники його не приймали. Щоразу була одна відповідь: тут розміщувати кладовище не можна, там – заборонено, і тут теж – ні. До того ж, на будівництво цвинтаря були потрібні великі гроші, а в сільському бюджеті їх не було. Отримати кошти з бюджету вищого рівня теж було важко, – розповідає отець Петро. – Що в результаті? Місцеві жителі на старому цвинтарі ховають померлих уже навіть не в два яруси, а в три. За моїми спостереженнями, третій ярус могил з’являється через 20-30 років після другого. Саме це зараз і відбувається. На кладовищі – хаос. Люди самі шукають, де «втиснути» поховання. Сьогодні могилами зайняті навіть стежки, якими раніше ходили похоронні процесії. Пройти вже неможливо. Неможливо навіть підійти до конкретної могили. Дійшло до того, що люди зробили дірку у металевій сітці огорожі, щоб доставляти небіжчиків на територію цвинтаря.

Я знаю про те, що міський голова Ренійської громади Ігор Плєхов особисто займався цим питанням – він три чи чотири рази приїжджав до нашого села, разом із фахівцями вибирав територію для будівництва кладовища. Розглядалися різні варіанти, але зараз діють такі суворі державні норми та вимоги, що потрібного місця просто немає. Навколо цвинтаря – охоронна зона, навколо археологічних пам’яток – охоронна зона, навколо газопроводів та ліній електропередач – охоронна зона, навколо джерел водопостачання – охоронна зона… Там не можна розміщувати цвинтар, і там – не можна. Ніде не можна! Зрештою, обрали місце недалеко від села Плавні. Як відомо, там розташовані приватні земельні ділянки. Але проблема полягає не лише у цьому. Відповідне місце знаходиться далеко від Новосільського, і люди незадоволені. Вони запитують: а як нам відвідувати покійних родичів, як відзначати Радоницю, як доглядати могили? Ходити туди пішки? Майже до сусіднього села?

Але найстрашніше – у тому, що рано чи пізно місцеві жителі можуть почати копати могили біля своїх будинків – на городах тощо. Такі розмови я вже чув. А що людям залишається робити? Викопувати кістки із старих могил, щоб знайти місце для нових поховань? Та вже зараз це відбувається: коли могили розташовуються в три яруси, так чи інакше порушуються давніші останки. Я вже не говорю, що це – гріх. Якщо кістки мерців з’являються на поверхні землі, треба читати особливі молитви. За християнською традицією, останки померлих не повинні бачити світло до другого пришестя Христа».

Між тим не виключено, що Ренійська міськрада невдовзі зможе повернутись до вирішення цієї проблеми. З 20 травня відновив роботу (щоправда, у особливому режимі) Державний земельний кадастр. Сьогодні він діє відповідно до прийнятої 7 травня 2022 року постанови Кабміну № 564. Йдеться про відкриття можливості укладати угоди і щодо оренди землі, і щодо купівлі-продажу земельних ділянок в умовах воєнного стану на неокупованих територіях України.

Андрій ПОТИЛІКО